DPF і AdBlue в дизелі Euro 6 — ознаки несправностей і як зменшити витрати

DPF і AdBlue в дизелі Euro 6 — коротка відповідь

Дизель, що відповідає нормі Euro 6, зазвичай має кілька систем очищення вихлопу: окислювальний каталізатор, сажовий фільтр DPF, який затримує сажу, і — у більшості авто — каталізатор SCR, у який впорскується рідина AdBlue для зменшення оксидів азоту. Вони добре працюють, коли авто регулярно долає довші відстані, а двигун справний. Дорогі проблеми зазвичай починаються при їзді майже лише містом, занедбаному мастилі та ігноруванні перших повідомлень.

Найчастіші сигнали — індикатор DPF, аварійний режим із втратою потужності, часті регенерації та зростання рівня мастила, а з боку AdBlue — повідомлення про несправність системи й відлік кілометрів до блокування запуску. Нижче пояснюємо, як працюють ці системи, що в них ламається, коли досить регенерації, а коли потрібен ремонт, — і як зменшити витрати.

Що очищує вихлоп у дизелі Euro 6 і як працює регенерація DPF

Не кожен дизель Euro 6 має всі ці елементи в однаковому вигляді. Частина ранніх конструкцій замість SCR використовувала накопичувальний каталізатор NOx (без AdBlue), а новіші версії (Euro 6d) часто мають розширену систему SCR, іноді з двома точками дозування. У щоденній експлуатації важливо одне: ці системи працюють разом, тож несправність одного елемента навантажує інші. Більше про EGR — у пораднику клапан EGR — ознаки.

DPF — це керамічний картридж з каналами, закритими почергово з обох боків. Вихлоп проходить крізь пористі стінки, а частинки сажі залишаються всередині. Фільтр очищується випалюванням сажі, тобто регенерацією. Пасивна регенерація відбувається сама під час довшої їзди, коли вихлоп достатньо гарячий. Коли цього замало, блок керування запускає активну регенерацію: додатковими дозами палива підвищує температуру перед фільтром приблизно до 600°C і протягом десяти–двадцяти хвилин випалює сажу.

Блок керування оцінює заповнення фільтра на основі розрахункової моделі та датчика перепаду тиску до і після DPF. Після згоряння сажі залишається невелика кількість попелу (переважно з присадок мастила), який не можна випалити, — він накопичується у фільтрі протягом усього терміну служби. У частині авто (напр. деяких конструкціях PSA та Ford) випалювання підтримує спеціальна рідина з окремого бачка, яку треба періодично доливати.

Чому їзда містом забиває DPF — ознаки

• Горить індикатор DPF або з’являється повідомлення про заповнення фільтра.
• Втрата потужності й аварійний режим, часто разом з індикатором check engine.
• Часті регенерації: підвищені оберти холостого ходу, вентилятор працює після вимкнення двигуна, вимкнений start-stop, гарячий запах з-під авто.
• Більша витрата палива без очевидної причини.
• Зростання рівня мастила на щупі — паливо з перерваних регенерацій потрапляє в мастило.
• Чорна сажа на кінці вихлопної труби в авто з DPF — може означати тріснутий картридж фільтра (дим з вихлопної труби).

Активній регенерації потрібно десять–двадцять хвилин їзди зі сталою швидкістю й прогрітим двигуном. У місті ці умови виконуються рідко: короткі відрізки, затори, часте вимкнення двигуна. Регенерація починається, переривається, потім починається знову — а сажі накопичується швидше, ніж вона випалюється. Кожна перервана спроба — це ще й порція палива, яка може стекти стінками циліндрів у мастило.

Забивання прискорюють несправності двигуна, що збільшують кількість сажі: несправний клапан EGR, форсунки, що підтікають, негерметичний впуск, забитий повітряний фільтр, турбіна, що подає мастило у вихлоп (ознаки несправної турбіни), чи термостат, через який двигун не виходить на робочу температуру. Тоді сама регенерація дає лише тимчасове покращення.

Бачите ознаки регенерації (підвищені оберти, працює вентилятор)? По можливості не вимикайте двигун і спокійно завершіть поїздку за містом. Коли загоряється індикатор DPF, багато інструкцій радять саме десять–двадцять хвилин їзди зі сталою швидкістю — перевірте рекомендації для своєї моделі.

Примусова регенерація, чищення чи заміна DPF

Сервісну регенерацію запускають діагностичним сканером — залежно від авто на місці або під час руху. Спершу треба перевірити, чи її взагалі можна безпечно виконати: чи заповнення в межах ліміту виробника, чи коректно працюють датчик перепаду тиску й датчики температури, чи правильний рівень мастила і чи немає в блоці інших помилок двигуна. Примусова регенерація дуже забитого фільтра може закінчитися тріщиною картриджа.

Хімічні засоби, які доливають у паливо чи вводять у фільтр, іноді допомагають при легкому забиванні сажею, але не видаляють попіл і не усувають причину. Попіл видаляє лише чищення фільтра після демонтажу або заміна. Хоч би який шлях обрати, без усунення причини надмірної сажі проблема повернеться.

AdBlue і SCR — як це працює і скільки рідини витрачає авто

AdBlue — це водний розчин сечовини концентрацією 32,5%, що виробляється за стандартом ISO 22241. Форсунка дозує його у вихлоп перед каталізатором SCR; у гарячих газах сечовина розкладається до аміаку, який у каталізаторі реагує з оксидами азоту, утворюючи азот і водяну пару. Кількість рідини блок керування визначає за показаннями датчиків NOx і температури вихлопу.

Витрата залежить від авто, навантаження та стилю їзди. У легкових авто вона найчастіше становить приблизно від 1 до кількох літрів на 1000 км — більше у великих SUV, з причепом і при швидкій їзді автомагістраллю. Раптове помітне зростання витрати або повідомлення про потребу долити незабаром після заправки — сигнал перевірити систему.

AdBlue замерзає приблизно при −11°C, тому бак, насос і трубки мають нагрівачі — замерзання взимку передбачене виробником і саме по собі систему не пошкоджує. Справжня проблема — кристалізація: коли вода випаровується, залишаються білі кристали сечовини, які можуть забити форсунку AdBlue, трубки чи змішувач у вихлопі. Цьому сприяють довгі простої, короткі поїздки й негерметичність.

Правила прості: заправляйте лише AdBlue з позначкою ISO 22241 із закритої тари або колонки, не розбавляйте водою й нічого не додавайте, не зберігайте каністру довго в спеку, а розлиту рідину витирайте — вона роз’їдає частину металів і електричні роз’єми. Ніколи не заливайте AdBlue в паливний бак, а паливо — в бак AdBlue.

AdBlue потрапив у бак з дизпаливом? Не запускайте двигун. Бак треба злити й очистити — робота двигуна на такій суміші може пошкодити ПНВТ і форсунки.

Несправності AdBlue: насос, нагрівач, датчик NOx і відлік до блокування

Правила вимагають, щоб авто з SCR змушувало підтримувати систему в справному стані. Коли рідини замало або блок виявляє несправність, на дисплеї з’являється запас ходу до блокування — залежно від виробника відлік починається, наприклад, приблизно з 2400 км. Коли він дійде до нуля, двигун після вимкнення вже не запуститься. При нестачі рідини досить долити; при несправності відлік триває навіть з повним баком.

Найдорожчими бувають датчики NOx (зазвичай їх два: до і після каталізатора SCR) та модуль насоса з нагрівачем, який у багатьох авто інтегрований з баком чи датчиком рівня і не завжди міняється окремо. Тому перед купівлею деталей треба встановити, який саме елемент вийшов з ладу.

Не відкладайте повідомлення AdBlue до останніх кілометрів. Діагностика й замовлення деталей можуть тривати, а після обнулення лічильника авто може не завестися на парковці (авто не заводиться).

Як зменшити витрати на DPF і AdBlue

• Регулярно їздіть довше за містом — від десяти до кількох десятків хвилин зі сталою швидкістю (напр. трасою S8 чи S7) допомагає завершити регенерацію.
• Не переривайте регенерацію, що триває, якщо в цьому немає потреби.
• Використовуйте мастило з допуском виробника (для дизелів з DPF зазвичай малозольне, напр. категорії ACEA C) і не затягуйте із заміною — менше попелу у фільтрі й здоровіша турбіна.
• Перевіряйте рівень мастила: зростання рівня свідчить про розрідження паливом і є приводом замінити мастило раніше.
• Швидко усувайте причини надмірної сажі: EGR, форсунки, негерметичний впуск, турбіна, термостат, датчики.
• Заправляйте AdBlue за ISO 22241 і не вирушайте в далеку дорогу чи в зиму з майже порожнім баком.
• Реагуйте на перше повідомлення — рання діагностика зазвичай значно дешевша за ремонт після аварійного режиму.

Якщо авто їздить майже лише короткими відрізками містом, під час наступної купівлі варто чесно оцінити, чи дизель з DPF — правильний вибір: для такого режиму їзди часто краще підходить інший тип силової установки.

Видалення або вимкнення DPF, SCR, AdBlue чи EGR не відповідає вимогам законодавства й умовам техогляду: після такого втручання транспортний засіб не відповідає вимогам, на підставі яких його допущено до руху. Тривалу економію дає усунення причини забивання чи несправності.

Регулярна заміна мастила та фільтра — найдешевша інвестиція у здоров’я DPF і турбіни. Якщо дизель їздить переважно містом, не подовжуйте інтервали «long life» до максимуму.

Як ми діагностуємо DPF і систему AdBlue

1. 1Розмова: які повідомлення з’явилися, як і де авто щодня їздить, коли міняли мастило і чи росте його рівень.
2. 2Комп’ютерна діагностика всіх модулів: помилки із замороженими даними, заповнення сажею й попелом, перепад тиску, температури вихлопу, історія та кількість регенерацій (зокрема перерваних).
3. 3Перевірка датчиків: порівняння показань датчика перепаду тиску й датчиків температури з очікуваними значеннями, контроль трубок тиску.
4. 4Пошук причини надмірної сажі: EGR, корекції форсунок, герметичність впуску, турбіна, термостат, витратомір.
5. 5Система AdBlue: рівень і якість рідини, тести насоса, нагрівача й форсунки AdBlue (якщо їх підтримують блок керування і сканер), показання датчиків NOx до і після SCR, огляд на кристали й негерметичність.
6. 6Оцінка, чи можна безпечно виконати сервісну регенерацію, чи потрібне чищення або заміна елемента.
7. 7Показуємо результат і кошторис на погодження — лише після цього починаємо роботу.

Сам індикатор DPF чи повідомлення AdBlue кажуть лише, що блок керування помітив проблему, — вони не вказують, чи винен фільтр, датчик, насос чи двигун, що виробляє забагато сажі. Тому спершу ми встановлюємо причину, а вже потім пропонуємо регенерацію, чищення чи заміну конкретного елемента. Про зчитування помилок — у пораднику індикатор check engine.

Скільки коштує ремонт DPF і AdBlue у Варшаві

Вартість ремонту залежить від того, що саме вийшло з ладу. Сервісна регенерація, чищення фільтра, заміна датчика перепаду тиску, датчика NOx чи модуля насоса AdBlue — це дуже різні суми як за деталі, так і за роботу, яка залежить від доступу в конкретній моделі. Тому ціну ремонту називаємо після діагностики, а деталі оцінюємо в кошторисі окремо. Повний перелік послуг є в прайсі Pulsecar.

Перед початком робіт ви отримуєте кошторис на погодження, а на роботу даємо 6 місяців гарантії. Більше про діагностику електроніки — на сторінці автоелектрик у Pulsecar.

DPF і AdBlue у Варшаві на Бєлянах — Pulsecar, ul. Arkuszowa 176

Pulsecar працює за адресою ul. Arkuszowa 176 у Варшаві, район Бєляни, — зручно для водіїв з Жолібожа, Бемова та Ломянок. Ми працюємо з понеділка по п’ятницю 09:00–18:00 та в суботу 09:00–15:00.

Телефонуйте +48 571 058 591 або запишіться онлайн. Опишіть повідомлення на приладовій панелі та те, як ви зазвичай їздите, — це важлива підказка для діагностики DPF. Якщо триває відлік AdBlue, назвіть залишок запасу ходу. Як доїхати та контакти — на сторінці контакти.